Оподаткування IT-бізнесу у 2025 році — нові правила та стратегії

У 2025 році IT-сфера України продовжує демонструвати стрімкий розвиток, попри складні внутрішні й зовнішні виклики. Водночас зміни в податковому законодавстві вимагають від ІТ-компаній нових підходів до планування фінансів та бізнес-стратегії. У цій статті розглянемо ключові нововведення в оподаткуванні для ІТ-бізнесу та ефективні шляхи адаптації. 

Нові правила гри: що змінилось у 2025 році?

Зміни у спрощеній системі оподаткування

Після кількох років стабільної роботи ФОП-моделі (особливо популярної серед айтішників) з 1 січня 2025 року змінилися правила сплати податків та реквізити для їх сплати ФОПами. Запроваджено додаткові обмеження для третьої групи єдиного податку, а саме:

Після призупинення дії п. 9.19 р. 8 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України № 2464, повертається необхідність обов'язкової сплати єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ) "за себе", навіть за відсутності доходу. Ставка ЄСВ для ФОПів залишається фіксованою у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати (1760 грн у місяць). Мінімальна заробітна плата залишається поки що без змін, у розмірі 8 000 грн.

Проте зі зростанням мінімальної зарплати, база оподаткування буде пропорційно збільшуватися. 
Згідно ЗУ № 4015-ІХ ще з 01 грудня 2024 розмір ставки військового збору для третьої групи встановлюється у розмірі 1% від доходу за квартал. Тобто ФОП та юридичні особи — платники єдиного податку 3 групи, перший раз будуть сплачувати військовий збір за результатами 1 кварталу 2025 р. в термін до 19.05.2025.

Державні органи посилюють контроль щодо кількості контрактів, укладеними з одним замовником (антиофшорна ініціатива), та за реальністю господарських операцій, щоб відстежувати фіктивні ФОП-структури.

Оподаткування резидентів Дія.City.

Модель спеціального правового режиму Дія.City набула нового дихання у 2025 році. Тепер усі компанії, що займаються дослідженнями та розробками, можуть стати резидентами Дія.City — такі зміни підтримав Кабінет Міністрів України. Це нові можливості для розвитку технологій і додаткові податкові переваги для бізнесу. 

Раніше резидентами Дія.City могли бути тільки компанії, що займаються дослідженнями та розробками в ІТ та телекомі. Тепер спектр набагато ширший: біотехнології; мікроелектроніка, генна інженерія; оборонні технології тощо. Ці компанії розробляють та тестують продукти у всіх можливих сферах. Також уточнюються умови для вже наявних категорій — наприклад, включення вебаналітики для диджитал-маркетингу та створення акумуляторів для виробників БпЛА.

ЗУ "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" передбачає, що резидент Дія.City може наймати спеціалістів на підставі трудового контракту, гіг-контракту та працювати за схемою "компанія-ФОП". 

Кожна із наведених форм співпраці, має свої особливі умови та нюанси. З набуттям чинності в Україні з 1 січня 2025 року змін в оподаткуванні для резидентів Дія.City, необхідно розглянути кожну окремо.

Для ІТ-спеціалістів, які працюють у компаніях-резидентах, встановлено такі податкові ставки:

• податок на доходи фізичних осіб (ПДФО): 5% від суми доходу;
• єдиний соціальний внесок (ЄСВ): 22% від мінімальної заробітної плати;
• військовий збір: 5% від суми доходу.

Основні аспекти оподаткування гіг-спеціалістів у 2025 році визначаються Законом України № 4113-ІХ від 04.12.2024 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" (далі — ЗУ№ 4113-ІХ), зокрема:

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) — доходи гіг-спеціалістів, отримані від резидентів Дія.City, оподатковуються за пільговою ставкою 5%. Ця ставка застосовується з місяця, наступного за місяцем набуття компанією статусу резидента Дія.City. Якщо розмір доходу гіг-спеціаліста перевищує еквівалент 240 тисяч євро за календарний рік, сума перевищення оподатковується за ставкою 18%.

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — ставка ЄСВ становить 22% від мінімальної заробітної плати.

Військовий збір (ВЗ) — ставка ВЗ складає 5% від доходу гіг-спеціаліста. Також резидент Дія.City повинен відповідати таким критеріям, а саме: середня місячна винагорода працівникам та гіг-спеціалістам має бути не менше еквівалента 1200 євро та середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів повинна становити не менше 9 осіб. У разі невідповідності цим вимогам у певному місяці, резидент Дія.City зобов’язаний самостійно нарахувати та сплатити ПДФО за ставкою 18% за власний рахунок.

Окрім того ЗУ "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" регламентує право резидентів Дія.City залучати іноземців та осіб без громадянства до виконання послуг за гіг-контрактами, при цьому спеціальний дозвіл не потрібний. Компанія укладає цивільно-правовий договір, за яким спеціаліст зобов’язується виконувати роботи відповідно до завдань замовника. Такі нові стандарти для контрактів з гіг-спеціалістами наближають Ураїну до загальноприйнятої європейської практики.

З 2025 року запроваджено обмеження щодо співпраці резидентів Дія.City з фізичними особами-підприємцями (ФОП) на єдиному податку. Якщо річний дохід резидента перевищує 40 мільйонів гривень, витрати на оплату послуг ФОП не повинні перевищувати 20% від загальних витрат компанії за попередній рік. У разі перевищення цього ліміту сума перевищення оподатковується за ставкою 9% для платників податку на виведений капітал або включається до фінансового результату для платників податку на прибуток. Для резидентів Дія.City з річним доходом до 40 мільйонів гривень обмеження на співпрацю з ФОП не застосовуються, що дозволяє їм продовжувати співпрацю без додаткових податкових наслідків. ​Ці зміни спрямовані на стимулювання переходу до більш прозорих форм співпраці та забезпечення соціальних гарантій для фахівців, що працюють у сфері ІТ.​

Варто згадати, що у 2025 році ДПС також ввела новації в оподаткуванні податком на прибуток резидентів Дія Сіті, а саме:

• з 1 січня 2025 року набувають чинності зміни щодо особливостей врахування витрат з нарахування роялті у зв'язку з набуттям чинності Законом України "Про медіа" та втратою чинності Законом України "Про телебачення і радіомовлення" (пп. 140.5.6 ПКУ);
• з 25 березня 2025 року для резидентів Дія Сіті — платників податку на особливих умовах визначено новий об’єкт оподаткування, а саме операція з надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави), яка оподатковується за базовою ставкою 18 % (пп. 141.9-1.2.16 – 141.9-1.2.17 ПКУ);
• ставка податку на виведений капітал залишається 9% (п. 136.8 ПКУ), що  замість класичного податку на прибуток — стимулює реінвестування.

Міжнародне оподаткування та BEPS

Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) прийняли рішення, що великі компанії повинні сплачувати справедливий мінімальний податок, незалежно від того, де вони зареєстровані.

У 2025 році опубліковано нові правила, які змінюють підхід до відстрочених податкових активів (DTA) — це ті податкові пільги та знижки, які компанії могли використовувати, щоб платити менше податків у майбутньому. Основні зміни визначають, що певні податкові знижки та пільги більше не працюють. Деякі старі податкові активи поступово будуть враховуватися, але вже за новими стандартами. Для цієї процедури встановлено перехідний період до 2028 року.

Україна продовжує імплементацію стандартів BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), тому ІТ-компанії, які працюють із закордонними клієнтами, повинні:

• звітно доводити економічну присутність в Україні. Впроваджено нові критерії визначення податкової резидентності для фізичних осіб;
• аналізувати трансфертне ціноутворення. Посилено контроль за операціями з пов’язаними особами, зокрема: граничний поріг володіння корпоративними правами для визнання пов’язаності підвищено з 20% до 25% та додано критерій економічної пов’язаності, якщо обсяг операцій з одним нерезидентом перевищує 75% загального доходу або витрат компанії;
• уникати офшорних схем, інакше — штрафи або втрата статусу платника єдиного податку. Оскільки, операції з компаніями у "низькоподаткових" юрисдикціях можуть підпадати під додатковий контроль (якщо ваша компанія співпрацює з контрагентами, які залишаються у списку Кабміну, операції з ними можуть бути визнані контрольованими, що передбачає додаткову звітність), а перевірка на відповідність ринковим цінам у 2025 році — стала жорсткішою (документальне підтвердження економічної доцільності угод).

Стратегії адаптації: що можуть зробити ІТ-компанії?

1. Перехід у правовий режим Дія.City

Для середніх і великих компаній, які бажають мінімізувати податкові ризики та отримати стабільні умови, Дія.City стає привабливою альтернативою. Варто проаналізувати доцільність переходу, особливо якщо компанія має великий фонд оплати праці.

2. Оптимізація корпоративної структури

Розробка грамотної структури власності — розподіл часток, створення материнських компаній у прозорих юрисдикціях та переосмислення стратегії виплат дивідендів у світлі податку на виведений капітал.

3. Підвищення податкової прозорості

Регулярна податкова перевірка внутрішніх документів, аудит операцій із пов’язаними особами, підготовка до подання звітності у рамках MLI (багатосторонньої конвенції щодо податків).

4. Використання legal-tech

Автоматизація ведення податкового обліку та юридичних процесів — шлях до зниження витрат та уникнення помилок у звітності.

Що далі? Тренди на горизонті

• Євроінтеграційний вектор диктує подальшу гармонізацію з нормами ЄС, зокрема в частині оподаткування цифрових послуг.
• Очікується впровадження екологічних податків і стимулів для "зелених" IT-проєктів.
• Посилення податкових перевірок у сфері інтелектуальної власності та авторського права.

2025 рік став роком переосмислення фінансової моделі для ІТ-бізнесу в Україні. Нові правила — це виклик, але й можливість для зростання. Компанії, які готові інвестувати у прозорість, легальність і технологічність, отримають конкурентну перевагу не лише на внутрішньому ринку, а й у глобальному масштабі.