Дежавю у вітрині — чому всі смартфони схожі один на одного

Свого часу мобільні телефони дивували фантазією виробників: кожна нова модель ламала шаблони, а креативні форми й механізми перетворювали звичайний гаджет на предмет стилю. Сьогодні ж, поглянувши на вітрину крамниці, легко відчути дежавю — майже всі пристрої мають однаковий вигляд.

Про те, як індустрія дійшла до суцільного "моноблочного" консенсусу, і яку роль у цьому зіграла поява першого iPhone, пише GSMinfo.

Від кнопкових шедеврів до екрана на всю поверхню

На початку 2000-х ринок кишів екзотикою. Nokia 7600 з кнопками по краях, футуристичний Samsung SPH-N270 чи круглий дисплей Motorola Aura — кожен бренд шукав власний шлях, вправляючись у формфакторах і механізмах.

Експерименти тривали, поки 2007 року Apple не представила перший iPhone. Смартфон без фізичної клавіатури викликав скепсис: критики вважали відсутність кнопок приреченням на провал. Утім, саме сенсорний екран змінив правила: набирати текст та керувати інтерфейсом дотиком виявилося простіше, ніж тиснути T9-клавіатуру, де для однієї літери доводилося багаторазово натискати цифру.

Насправді шлях до "чистого" дисплея почався ще раніше. Кишенькові комп'ютери на кшталт Samsung i710 управлялися стилусом, проте дрібні елементи й малий екран не дозволяли комфортного набору тексту. Стилуси губилися, а "замінником" ставала звичайна ручка. У цей самий період з'явилися й перші планшети.

Ранні сенсорні смартфони мали дисплеї лише 3,5-4 дюйми. У пошуках зручності виробники вдарилися в іншу крайність — "лопатофони", величезні майже планшетні апарати, що незграбно лежали в руці. Зрештою, індустрія дійшла компромісу: оптимальною стала діагональ 6-6,5 дюйма, що дозволяє писати однією рукою й водночас насолоджуватися контентом.

Передня панель тепер суцільно віддана дисплею. Бренди змагаються у тонкощі рамок і корпусу. З фізичних елементів керування залишилися кнопка живлення (часто з вбудованим дактилоскопічним сенсором) та гойдалка гучності. Відмінності між моделями переїхали на тильний бік. За характерними блоками камер легко впізнати, чи тримає людина iPhone, чи Samsung. З китайськими брендами складніше: їх так багато, що дизайнери експериментують з формою модулів, намагаючись виділитися в масі. Загальна ж тенденція одна — збільшувати сенсори та оптику, аби захопити більше світла й видавати кращі фото та відео.

Окремою гілкою еволюції стали складні смартфони-розкладачки, які одним жестом перетворюються на компактний планшет, як-от Huawei Mate XT. Проте, попри інновації з шарнірами, базовий "рецепт" смартфона залишається незмінним: великий сенсорний екран, мінімум кнопок і максимально тонкі рамки.

Чи чекає нас новий дизайнерський злам? Найпевніше, ні. Споживач звик до зручного формфактора, а радикальні ідеї на кшталт повноцінної взаємодії гаджета з мозком поки що звучать фантастично — так само, як колись обіцяли масову віртуальну та доповнену реальність. Тож, видається, найближчим часом смартфони й далі залишатимуться "однаковими", змагаючись радше начинкою та камерами, ніж революційними формами.

Нагадаємо, 3 квітня відзначалася річниця винайдення мобільного телефону. В цей день у 1973 році інженер компанії Motorola здійснив перший дзвінок з портативного апарата, яким увійшов в історію.

Також ми писали, що мобільні телефони Nokia потроху зникають з ринку під своїм брендом. Колись культова фінська компанія не боялася експериментувати й представляла пристрої зі сміливими дизайнерськими рішеннями.